16.02.2017
Суспільство

ТОП-7 фактів про децентралізацію

Пригадаймо 2014 рік... Саме тоді було виборено напрямок європейської інтеграції, Україна стала на шлях, який вже давно пройшли цивілізовані країни. Це передача влади на місця - громадам, які зможуть керувати життям сіл самостійно, знаючи свої проблеми зсередини та розуміючи яким чином їх вирішити.

Пригадаймо 2014 рік... Саме тоді було виборено напрямок європейської інтеграції, Україна стала на шлях, який вже давно пройшли цивілізовані країни. Це передача влади на місця - громадам, які зможуть керувати життям сіл самостійно, знаючи свої проблеми зсередини та розуміючи яким чином їх вирішити.

Прикладів в Європі чимало. Взяти хоча б села Швейцарії, Німеччини, Польщі. Дійсно, там багаторічні традиції самоврядування. Втім, не будемо забувати, що колись вони також починали впроваджувати ці зміни: люди вдумливо обирають старосту, значна частина податків залишається на місцях і використовується на нагальні потреби. Кожен безпосередньо залучений до всіх процесів всередині громади, контролює місцеву владу, а держава контролює місцевих очільників, щоб дотримувалися законів.

Децентралізація для України - закономірна реформа”, - кажуть експерти. Вона повинна дати поштовх економіці, соціальному розвитку, особливо в сільській місцевості. Втім, зараз важливо те, як цей процес відбуватиметься на місцях, наскільки він прозорий для громадян. Тож, розбираймося!

Миколаївщина до реформи:
загальна кількість рад — 314
Із них: - міських — 10
- селищних — 17
- сільських — 287
Після реформи:
- об'єднаних територіальних громад, схвалених обласною радою — 32
- об'єднаних територіальних громад, включених до проекту розпорядження — 28

На сьогодні створено:

- об’єднаних територіальних громад — 19

з них, торік — 18

Миколаївський район:

На сьогодні створено 4 ОТГ

- Михайлівська (об’єднались Улянівська та Криничанська громади)

- Нечаянська (Нечаянська та Комсомольська)

- Веснянська (Веснянська та Надбузька)

- Ольшанська (Ольшанська та Трихатська).

ТОП-7 питань про децентралізацію

1. Що таке децентралізація?

Децентралізація – це передача значних повноважень і бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Аби якомога більше повноважень мали ті структури, що ближчі до людей.

2. Що таке місцеве самоврядування?

Місцеве самоврядування – це коли жителі в містах, селах, селищах самі господарюють у себе вдома. Люди обирають місцеві ради та їх голів, яких вповноважують вирішувати більшість важливих питань.
Органи місцевого самоврядування відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня (поліклініки, ФАПи), заклади культури, благоустрій (освітлення вулиць, стан доріг, прибирання сміття, громадський порядок) тощо.
Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі ці питання громадам – мешканцям міст, сіл, селищ.

3. Хіба в Україні не було місцевого самоврядування?

- Було, але дуже обмежене.
Щоб зробити щось корисне у своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А власних грошей майже не було. Ті податки, що сплачували підприємства, чи не повністю забирали в Київ – в держказну. Далі київські чиновники вирішували: кому і скільки дати. Часто рішення - чи дати на місцеві потреби гроші – приймали через «відкат» на всіх рівнях: в міністерствах, в обласних і районних адміністраціях.
Насправді в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль, яку щороку зміцнювали. Якщо місцеве самоврядування й могло якось діяти, то всупереч системі, а не завдяки їй.

4. Як дати громадам більше прав?

- Через децентралізацію влади.
Реформа місцевого самоврядування передбачає:
- право вирішувати (передача повноважень);
- спроможність (передача коштів громадам).
Це буде закріплено і в Конституції України, і в багатьох законах. Це визначить нові правила, за якими працюватиме система влади. Слід ліквідувати всі ті надбудови, які створювали, аби лише централізувати владу і фінанси.

5. У чому суть перетворень, що пропонує децентралізація?

- Суть перетворень, що пропонує реформа децентралізації: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами, люди отримають можливість творити (через вибори) органи місцевого самоврядування в громаді, районі та області.
У свою чергу, органи місцевого самоврядування різних рівнів – громади, району, області – отримають повноваження, а також під повноваження – необхідні ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.

6. Деякі політики кажуть, що ваду треба передати на рівень регіонів замість громад. Це добре чи погано?

- У старій системі влади в регіоні багато залежало від голови ОДА – «губернатора». Він був абсолютною владою на території регіону. Так само, як практично вся влада в Україні зосереджена в руках Президента. Дехто вірить, якщо, мовляв, такий голова буде обраний громадою, то все одразу зміниться, і цей керівник дбатиме про людей. Насправді, якщо у будь-кого багато влади, то це не демократія. Так можемо отримати країну не з одним, а двадцятьма князьками у своїх регіонах.
Коли повнота влади переходить на місцевий рівень, на той рівень, який є найближчим до людей, – це і є справжня децентралізація. На вищому рівні (район, далі – область, держава) залишаються лише ті питання, які є спільними для громад. На обласному (регіональному) рівні - це спеціалізована медицина, вищі навчальні заклади, дороги обласного значення, напрями регіонального економічного розвитку тощо.

На сьогодні практично всі податки надходять із регіонів до Києва. Далі Верховна Рада їх розподіляє. А в Держказначействі гроші можуть загубитися...Так місцеве самоврядування втрачає необхідні кошти на власні потреби: ремонт доріг і шкіл, медицину тощо.

Тому треба зробити так, аби територіальна громада чітко розуміла, що податки, які вона назбирала, залишаться на місці (окрім тих, що підуть на держрозрахунки, наприклад, на армію або утримання держапарату), і сама визначатиме, куди їх направити — побудувати нові дороги, а може, збудувати школу.
У цьому ж, в тому числі, принципова відмінність передачі повноважень при децентралізації - федералізації. У децентралізованій унітарній державі є найбільш спроможними два рівні публічної влади: національний і місцевий. Саме тут принципова відмінність від федеративної держави, де навпаки – домінуючим рівнем є регіональний і найбільше повноважень та ресурсів збирають на рівні регіону.

7. Чим саме відрізняється децентралізація, яку пропонує Уряд, українські та європейські експерти, від федералізації?

- Федералізація означає передачу значних повноважень на рівень регіонів (області), а реформа місцевого самоврядування робить ставку на громади (людей).
Передавати ресурси і повноваження лише на регіональний рівень - ризиковано. Адже так можна відтворити централізовану та корумповану систему влади, тільки на регіональному рівні.
Але є й інші ризики. Побудова влади за федеральним принципом загрожує тим, що місцеві політики можуть роздмухувати сепаратизм, і використовувати задля цього місцевих мешканців, протиставляти людей, замість того, аби опікуватись благоустроєм на місцях. Сепаратизм характерний для федеративних держав, а також для країн, де регіони мають надмірні повноваження. Найголовніше: федералізація створить проблеми для ухвалення рішень у країні в цілому. Серед федерацій такі приклади є, коли політики блокують одне одного замість пошуку спільного рішення.
Чим більше життєво важливих і дійсно актуальних для людей питань буде виведено за межі політики, тим більше люди виграють і тим стабільніше житиме Україна. Сьогодні важливо створити сильне місцеве самоврядування як основу єдиної стабільної України, а решту питань (мовних, культурних особливостей окремих територій) можна вирішувати поступово, шляхом конструктивного політичного діалогу.

Інтерв’ю керівника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка для hubs.ua:

Федералізація — це процес інтеграції незалежних суб'єктів один з одним. У світі існує тільки один приклад, коли унітарна держава перетворилася на федеративну — це Бельгія. Втім, це скоріше виняток із правил. Адже більшість інших держав йдуть шляхом не федералізації, а децентралізації. Принципові відмінності є. Скажімо, суб'єкти федерації можуть мати власне законодавство з фундаментальних питань, наприклад, кримінального права, як у Німеччині чи США. В унітарній державі при децентралізації на місцеві рівні передаються лише питання, пов'язані з розвитком територій. Скажімо, законодавство у сфері освіти, медицини, інвест-клімату та податків.

Коли говорять, що за федералізації частина територій зможе інтегруватися до Митного союзу, а частина — до ЄС, — категорично ні. У світі немає таких прикладів. Вступаючи до Митного союзу, країна повинна віддати частину свого суверенітету союзним структурам, а зробити це на рівні регіонів країни неможливо. Адже в будь-якій країні - і унітарній, і федерації - питання зовнішньої політики завжди вирішує центральна держава.

У наступному номері ви дізнаєтесь про те, яка система влади діятиме на обласному та районному рівнях, чи готові органи місцевого самоврядування до розширення повноважень, чи змінять межі області та що дасть така реформа Україні.

За матеріалами decentralization.gov.ua




Автор: Vladagromadam
captcha